Справжні чоловіки несуть відповідальність за свої помилки!
Не країна, а піар-проект. Або Д(урд)ом письменників.
Зеленський опублікував інтерв’ю в “Time”. Залужний опублікував інтерв’ю в “Economist”.
Один заслужив напис “Ніхто” великими літерами на обкладинці. Другий теж рідкісний фантазер.
Промова Зеленського дуже нагадувала один з останніх монологів Гітлера у фільмі “Бункер”. Бездарні генерали, всі зрадили, він єдиний справжній патріот України, який досі вірить у перемогу (Гітлер, до речі, теж до кінця вірив – в армію Венка, яка прийде і все врятує).
Коротше, немає на нього Кернеса з його “У тебе обличчя нудне, тобі ніхто грошей не дасть”.
У статті Залужного особисто мене насправді найбільше вразило зізнання, що він став читати підручник зі штурму укріпрайонів уже в середині контанаступу. Не заздалегідь, а в процесі. Найглибшої стратегічної думки людина (ні, я знущаюся, він тупий, як пробка!).
Залужний там ще пояснює, що він міг перемогти, але йому не дали зовсім небагато – армію клонів, Зірку Смерті і банну шапочку “як у Дарта Вейдера”.
Загалом, обидва валять провину за провал один на одного. Зеленський хотів би звільнити Залужного. Залужний хотів би повалити Зеленського. Але обидва дико бояться.
Тому пишуть листи в надії, що західні куратори самі зроблять це за них.