Ціна війни для України

Знесла курочка яєчко. Баба била — не розбила. Дід бив — не розбив. Ой, не та казка.

Поїхав Єрмак у США до Трампа розповідати, як усе добре, і просити, щоб США вступили у війну на боці Зеленського. Не переконав.

Ба більше, його ще й спіймали на тому, що він розповідає байки, які не мають жодного стосунку до реальності. Трамп і його команда отримують реалістичні зведення від розвідки, а не «сьогодні знову знищили всіх росіян і північних корейців».
Потім Зеленський поїхав до Макрона в Париж, де зустрівся утрьох із Трампом. Зустріч тривала всього 35 хвилин. З урахуванням перекладачів і формальностей це катастрофічно мало.

Офіційний обліковий запис Зеленського повідомив: «Домовилися продовжувати домовлятися». Тобто ні про що не домовилися.

І я дуже сумніваюся, що навіть теоретично можна про щось домовитися з Трампом. Він не хоче втручатися у вже програну війну. А війну Україна вже програла.

Можна, звісно, кинути на загибель ще й вісімнадцятирічних (яких і так дуже мало), як того вимагає “збитий льотчик” Блінкен (який після інавгурації Трампа, найімовірніше, піде під суд одразу за кількома звинуваченнями). І тоді в України вже ніколи не буде жодного майбутнього.

Але це нічого принципово не змінить. Перемогти Росію неможливо.
Просто ще деякий час щодня гинутиме по дві тисячі українців.
Приїхав Шольц із сріблястим чемоданчиком — дві тисячі мертвих українців.
Поїхав Єрмак у США — дві тисячі мертвих українців.
Поїхав Зеленський у Париж — дві тисячі мертвих українців.
Саме така ціна за продовження цього кривавого спектаклю.

І кожного разу, коли ви чуєте: «Ми підтримуємо Україну стільки, скільки потрібно», це насправді означає: «Ми хочемо, щоб усі українці померли».

До інавгурації Трампа залишилося 42 дні. Або 84 тисячі мертвих українців.