Радість яка, люди! До нас завітав Шольц зі срібним чемоданчиком!
У тому чемоданчику Шольц привіз чарівний білий порошок, від якого у Зеленського одразу загорілися очі, і він миттєво забув про свою попередню миролюбну риторику.
Жодних “заморожувань”! Жодних «частинами вступимо в НАТО». Натомість знову казочки про «росіяни втрачають вісім до одного» (хтось у це взагалі вірить?) та шалені обіцянки «заберемо Крим».
Знову війна до останнього українця.
На пресконференції Шольц заявив, що «ми з Україною стільки, скільки потрібно». Йому легко це казати: у лютому вибори, після яких він вже ні за що не буде відповідати.
І, якщо ви помітили, обоє багато говорили про те, як Німеччина допомагала Україні раніше. Але жодного слова про те, як Німеччина допоможе прямо зараз і в найближчому майбутньому. Шольц привіз блискуче НІЩО (і порошок у чемодані).
Зеленський же на тій самій пресконференції заявив, що «це неправда, що ми втрачаємо по 80 тисяч людей на місяць». Ну так, у наркомана всі втрати за всю війну — лише 31 тисяча. Решту просто не помітили.
А от той самий Дикий (який теж за війну до останнього українця, бо сам на фронт не піде) каже, що ЗСУ втрачає за місяць у півтора раза більше, ніж поповнюється. Причому про «півтора раза» він явно занижує.
Бо мій товариш, який потрапив на передову на початку вересня у складі бригади з 1800 людей (початково сильно недоукомплектованої, а значить із зниженою боєздатністю), розповідає, що в листопаді її залишки вивели на переформування — усі 200 людей, що вижили. Це якось не в’яжеться з казочками про «втрат немає».
І ці двісті — вже зламані, деморалізовані, з ПТСР, нездатні до подальших бойових дій без тривалого періоду реабілітації.
Просто якщо втрати 80 тисяч на місяць, а виловлюють на вулицях близько 30 тисяч на місяць (це офіційна цифра), то за кожен місяць ЗСУ скорочується на 50 тисяч. І надовго їх так не вистачить.
Що, власне, видно на фронті, де Україна втрачає по 1-2 населених пункти щодня.
Слухай, Шольц, навіщо ти привіз йому свіжу наркоту?! Він же вже майже погодився на перемовини, а тут такий облом…