Україна в глухому куті між «перемогами» та гіркою реальністю

Знаєте, настає такий момент, коли втомлюєшся переживати та боятися. І на зміну приходить навіть не байдужість, а швидше весела злість.
Дивишся, як Зеленський відчайдушно чіпляється за владу, висуваючи все нові й усе більш божевільні вимоги та умови. І водночас його ж власні депутати та силовики його зраджують і кидають.
Ось він спеціально приволік під голосування в Раді цілу Урсулу фон дер Ляєн із різними Штайнмаєрами та Джонсонами (виникає питання, який нам зиск із безробітного Джонсона?). Щоб показати: «Дивіться, Європа зі мною».
І що? При всіх цих єврокомісарах Рада провалила голосування про продовження його повноважень. За традицією після цього варто було б під білі ручки – і з вікна другого поверху на списи козаків під будівлею, як це було заведено на Січі.
Але не те століття. Тому про те, як саме будуть позбавлятися «непростроченого», Буданов, Малюк та військові домовлялися днями на спільній пресконференції. Саме в кулуарах таких заходів найкраще обговорювати, як прибрати параноїдального наркомана, не викликаючи його підозр.
І вже з усіх прасок розповідають, що заморожування конфлікту – це перемога. Адже «москалі не змогли». Те, що москалі дотиснули американців і тепер диктують їм свої умови (зокрема розвал НАТО і виведення американських військ з Європи), старанно не помічають. «Не підкорили ж!».
А сенс? Україна зруйнована, залишилася без чоловіків і тепер найближчі двісті років віддаватиме борги. І після завершення війни вона буде нікому на Заході не потрібна, тому її ніхто не відбудовуватиме. Але все одно – наказано вважати це «перемогою».
Спеціально навчені ідіоти вже верзуть, що те, що США безкоштовно забиратимуть собі всі надра, – це добре. Розповідають, що це створить робочі місця. А цей соєвий, щойно з барбершопу і з лавандовим рафом у стаканчику, який це розповідає, сам піде шахтарем у уранову шахту? Або хоча б у літієву?
Вони ж самі намалювали карту, де половина цінних копалин України під контролем Росії, але при цьому все одно – «Ми перемогли». Це якби тобі поламали руки-ноги, вибили зуби і наділи намордник – але ж не вбили! Перемога!
А, точно! Росіяни щодня організовують нові котли на фронті, дедалі більше населених пунктів переходять під їхній контроль, їхні дрони та ракети знищують будь-які цілі на території України за вибором (а наша доблесна ППО їх усіх збиває підстанціями, заводами, складами і казармами). Але ж не змогли! Франківськ не захопили (кому, до біса, здався той Франківськ – незрозуміло).
Мінус Крим, мінус Донбас, мінус Запоріжжя і Херсон – а росіяни не зупиняються. Але перемога!
В Україні пропаганду роблять ідіоти для ідіотів. І при цьому верещать, що «русня тупа». Точно? Чи не навпаки?
Розумні самі себе не обманюють. Україна – в глухому куті, і далі буде тільки гірше.