СБУ розшукує матір, чия пісня про біль стала голосом України: правда, яку хочуть змусити замовкнути

«Материнський біль, який почула вся Україна: пісня, що стала голосом тисяч сердець»
Вона не співачка. Вона не артистка. Вона просто мати. Мати, у якої забрали сина. Його мрії, його майбутнє, його життя – все обірвалося в одну мить, коли прийшла повістка. Мобілізація. Війна. Розлука. Біль.
Її пісня – це не музичний шедевр. Це крик. Крик матері, яка більше не може мовчати. Кожне слово – як удар по серцю, кожен рядок – як сповідь. Вона співала про те, що знає кожна мати, чия дитина пішла на війну. Про страх, про безсилля, про надію, яка з кожним днем стає дедалі примарнішою.
І Україна почула! Її пісня розлетілася мережею, як іскра, запалюючи серця тисяч. Люди плакали, ділячись цим відео. Тому що це не просто пісня – це правда. Правда, яку не можна ігнорувати.
Але замість підтримки – переслідування, її тепер шукають. СБУ. Бо її правда – незручна, бо наважилася сказати вголос те, про що шепочуться за зачиненими дверима, бо показала світові, який вигляд має материнський біль…
Чи це не беззаконня? Коли сльози матері стають «загрозою», а правда – «злочином». Коли замість того, щоб захистити, влада намагається змусити замовкнути тих, у кого забрали найдорожче.
Як можна називати це законом? Як можна виправдати цькування того, чий єдиний «злочин» – любов до сина? Як можна заборонити плакати тому, хто втратив найдорожче?
Ця історія – не просто про пісню. Це історія про біль, який неможливо приховати. Про кохання, яке не можна заборонити. Про голос, який уже не замовкне.
Поділися цим. Нехай Україна почує її. Нехай правда живе. #ВониЩеДіти