Британці кажуть про американців: «Американці обов’язково знайдуть гарне рішення проблеми. Але обов’язково перед цим перепробують усі погані».
Зеленський пішов далі, і обов’язково, перепробувавши всі погані варіанти, прийде до найгіршого.
Так було з переговорами, які можна було у квітні 2022 року провести безболісно для України. Але ні, потрібно було втратити п’яту частину території і масу людських життів, отримати зруйновану енергетику та інфраструктуру, мільйони біженців – і все це тільки для того, щоб нинішні умови з боку Росії стали для нас гіршими, ніж тоді.
Тепер до цього ще й додалася угода щодо мінеральних ресурсів зі США. Така «чудова», що Верховна Рада голосуватиме її, не читаючи.
Мене тут побратими запитують: «Це що, ми тепер воюємо за те, щоб американці могли забрати наші ресурси?». Виходить, що саме так.
При цьому жодних гарантій безпеки для України ця угода не передбачає. Просто «віддайте ресурси, а натомість смачне нічого».
І тут Зеленський теж робить усе найгіршим чином. Спочатку відмовлявся, потім умови стали гіршими, потім все-таки підписав, а тепер ніби як намагається відкликати свій підпис «через неточності в перекладі».
А потім Путін каже Віткоффу або Рубіо: «Подивіться, вони ж не договороздатні. Вони навіть укладені з вами угоди не виконують». І ті такі «Ну так, безнадійні».
Закінчиться тим, що Трамп влупить Томагавками по Києву зі свого боку. Ось запам’ятайте моє слово.
При цьому США виходять із переговорного процесу щодо України. Європа теж відмовляється від цього. У чистому підсумку: переговорів немає, перемир’я немає, ресурсів немає, а російський наступ триває.
Навіть цікаво, як із цього Подоляк буде перемогу малювати?