NYT описує операцію на лівобережжі Херсонщини як ”самогубство” і ”марнотратство”
Українські морські піхотинці, з якими поговорило американське видання The New York Times, описують операції на східному березі Дніпра на Херсонщині як “самогубство” і “марнотратство” через складні умови й великі втрати Сил оборони.
Джерело: The New York Times із посиланням на 6 українських військових і морських піхотинців, які брали участь в операціях на цьому напрямку
Деталі: Солдати і морські піхотинці, які брали участь у форсуванні Дніпра, описали цей наступ як жорстокий і марний, оскільки групи українських військ були розбиті на берегах річки або у воді ще до того, як досягли іншого берега.
Військові розповіли, що в більшості місць на лівому березі немає де окопатися. Перші підступи, як правило, являють собою болотисті острови, пронизані невеличкими річками, або луки, які перетворилися на трясовину з багнюки і вирв від бомб, наповнених водою.
Кілька солдатів і морських піхотинців поспілкувалися з журналістами, висловлюючи занепокоєння великими втратами і, на їхню думку, надто оптимістичними повідомленнями офіційних осіб про хід наступу на лівобережжі Херсонщини.
Найзапекліші бої точилися в селі Кринки на східному березі Дніпра на Херсонщині, де українські війська захопили вузьку смугу рибальських будиночків.
Кадри, що транслювалися безпілотником і які побачило видання The New York Times, “підтвердили розповіді солдатів про потужні російські авіаудари, які зруйнували будинки і перетворили берег річки на масу бруду і розтрощених дерев”.
Як нагадує видання, президент Володимир Зеленський та інші офіційні особи заявляли, що морські піхотинці закріпилися на східному березі Дніпра.
Але морські піхотинці і військові, які там побували, кажуть, що ці повідомлення перебільшують реальний стан справ.
Пряма мова одного з військових, Олексія: “Там немає ніяких позицій. Не існує такого поняття, як спостережний пункт або позиція. Там неможливо закріпитися. Туди неможливо перекинути техніку. Це навіть не боротьба за виживання. Це самогубство”.
Більше деталей: Олексій сказав, що погана підготовка та логістика українського командування знищили його батальйон. За його словами, поранених залишали через брак човнів, а жорстокі умови тримання підірвали бойовий дух і підтримку солдатами один одного.
“Люди, які потрапляють туди, не підготовлені психологічно. Вони навіть не розуміють, куди їдуть. Командування, яке їх туди відправляє, їм цього не каже”, – розповів військовий.
Олексій погодився дозволити The Times опублікувати його розповідь через розчарування втратами.
“Я не бачив нічого подібного ні в Бахмуті, ні в Соледарі. Це таке марнотратство”, – сказав він.
Морський піхотинець Максим, який відновлювався в госпіталі після поранення в Кринках у листопаді, розповів, що російські авіаудари і танковий, артилерійський і мінометний вогонь були настільки інтенсивними, що його взвод не зміг висунутися з підвалів, де солдати спочатку сховалися.
Після того, як троє бійців загинули в результаті авіаудару, взвод отримав наказ про евакуацію. Це перетворилося на хаотичний і катастрофічний відступ. Солдати потрапили під артилерійський обстріл, коли в темряві пробиралися до берега річки, а після прибуття їм сказали, що доведеться три години чекати на човни, які їх заберуть. У цей час російські літаки інтенсивно бомбардували берег.
Із 10 бійців його взводу половина загинули або зникла безвісти, усі решта дістали поранень.
Генеральний штаб ЗСУ заявив виданню, що не може негайно прокоментувати звинувачення військових, але надасть відповідь у належний час.
Що передувало: 14 грудня розвідка Великої Британії повідомила, що дивізія російських десантників зазнала надзвичайно великих втрат під час спроби вибити українські сили біля села Кринки на лівому березі Дніпра у Херсонській області, хоча Володимир Путін стверджує протилежне.