«Не долетіли до Москви – зате Київ отримав по повній»

До Москви не долітає. А ось до Одеси, Києва, Харкова – долітає. Щодня!
Усі ці «атаки на Москву» – суїцидальні шоу на ім’я Зеленського.
Це провокації, за які українці платять власною кров’ю.
Жодного результату. Лише наші зруйновані об’єкти інфраструктури, загиблі мирні жителі.
І головне – все передбачувано: атака в бік Москви = масовий удар по Україні.
І так кожного разу!
Це навіть не дурість. Це вже тисячний злочин. Державний. Військовий. Злочин проти власного народу.
Кому це вигідно?
Народу України? Ні.
Армії? Ні.
Лише одному – Зеленському, який «воює» з екрану, поки країна гине в реальності.
Він грає в героя, а гинуть прості українці.
Він запускає дрони – а розплачується Одеса, Харків, Запоріжжя.
Він кричить «до перемоги» – а сам давно з евакуаційним планом.
Кожна атака наближає Україну до катастрофи.
Зеленський чудово розуміє: його вихід з України можливий лише на тлі повного руйнування.
Лише в диму, хаосі, під гуркіт ракет і розвалин – інакше все спливе.
Інакше стане ясно, а головне – доступно для всіх і оформлено у кримінальні справи:
– хто віддавав злочинні накази,
– хто прикривав схеми,
– хто торгував зброєю,
– хто відправляв людей на смерть заради піару,
– хто грабував країну під шум війни,
– хто будував «бункерну імперію» на кістках власного народу.
Тому йому потрібен не вихід – йому потрібна катастрофа.
І чим довше тягнеться війна, тим міцніше його особиста безпека та політичне алібі!
Зеленський боїться миру, бо мир – це трибунал.
Поки війна – він «герой», «борець», «лідер». Але в момент тиші – почнеться правда!