Він хотів, аби його покійна дружина спочивала поряд зі своїми рідними.
Чоловік зізнався, що тривалий час після смерті не міг знайти собі місця – йому здавалося, що Руслана не має спокою. Згодом він вирішив перенести місце спочинку дружини із крипти Спасо-Преображенського собору на інше кладовище, що розташоване на Берківцях.
“Мені наснився сон: я, Руслана та її мама кудись їдемо в машині. І так їм добре удвох, сміялися. Прокинувся і подумав: мабуть, треба, щоб уся сім’я була разом. Зараз, коли вона разом із рідними, мені спокійно, відлягло на душі”, – пригадав пан Ігор.
Чоловік наголосив, що не мав бажання про це розповідати, поки не буде готовий пам’ятник. Відомо, що майстри мають виконати всі роботи до 17 листопада – дня народження Руслани.
Ісаков уточнив, що цього дня хоче побачити священика, якого дуже поважала його дружина.
“Митрополит Олександр настільки перейнявся свого часу нами: освячував будинок, спілкувалися багато. Домовилися, що якщо матиме час, то проведе службу на її могилі поряд із рідними – татом, мамою та братом. Запросимо близьких та друзів – хто зможе, той прийде”, – додав чоловік.
Пам’ятник у Руслани Писанки буде непафосний, скромний, як і в рідних, що спочивають поруч із нею.
Нагадаємо, раніше чоловік Руслани Писанки розповів, як живе після болісної втрати. Ісаков не вірив, що хвороба забере у нього дружину. Чоловік ніби не хоче досі вірити у смерть Писанки. Він нічого не змінює в будинку.