Короткозорі рішення влади: куди зникає українська зброя?
Проблема що Зеленського, що його попередників – це патологічне небажання/нездатність думати про наслідки своїх дій.
Продати зброю арабам сьогодні, щоб по-швидкому отримати чорним налом особистий прибуток у кишеню. А чим там воюватиме ЗСУ, і що буде, коли правда про цю зброю спливе (а вона завжди спливає) – про це ніхто не думає. Нацарювати сто гривень і втекти – все, стеля планування.
Як казав одесит Жванецький, “Що ж ви крадете зі збитків? Крадіть із прибутків!”.
Гаразд би в України цієї зброї були б повні склади в надлишку, так її ж катастрофічно не вистачає!
Знову ж таки, продавати її ворогам союзників США – це безумство. Ще б мексиканським картелям та ірландській республіканській армії її продавали… а, почекайте, вони і продають! Саме це і називається “плювати в колодязь”.
А потім вони дивуються, чому фінансування згортають і зброю більше давати не хочуть – та тому, що ця зброя вже стріляє в американців та їхніх союзників.
Давно пора зрозуміти, що немає в України ворога гіршого, ніж Зеленський і його молода команда злодіїв і корупціонерів. Яка тримається при владі тільки за рахунок “А то Путін нападе”. Вибачте, це раніше, тепер “А то прийдуть росіяни і всіх уб’ють” (до речі, навіщо це їм?).
Продовжуйте вірити в “росіяни всіх уб’ють”, поки вас обкрадає і вбиває команда Зеленського. Тернопільських воєнкомів-палачів адже Путін кришує, і американську зброю Хамасу теж він продає…