“Колір граната”: п’ять причин подивитися унікальну відреставровану версію шедевру Параджанова у кіно

В жовтні українські глядачі зможуть подивитися в кінотеатрах унікальну відреставровану версію фільму, якою займався сам Мартін Скорсезе.

3 жовтня 2024 року в українських кінотеатрах в прокаті знову з’явиться драма-притча “Колір граната” Сергія Параджанова (Саркіс Параджанян) – великого українського режисера вірменського походження, який також подарував світу культові стрічки “Квітка на камені”, “Тіні забутих предків” та “Легенда про Сурамську фортецю”.

Через радянські репресії, у митця було непросте життя. Втім, попри це, він все одно зміг залишити яскравий слід в історії української культури. Цього року ЮНЕСКО вдруге в історії проголосило рік Сергія Параджанова, підкреслюючи значущість його творчості для світової культури. І цього ж року виконується 100 років з дня народження великого режисера.

УНІАН та кінокомпанія Артхаус Трафік зібрали п’ять причин, чому “Колір граната” варто подивитись на великих екранах кінотеатрів. 

Унікальна відреставрована версія за участі Скорсезе

Реставрацією “Кольору граната” займався Кінофонд Мартіна Скорсезе спільно з Cineteca di Bologna. За цю роботу Скорсезе отримав премію Інституту Параджанова-Вартанова у 2014 році.

Світова прем’єра відреставрованої версії відбулася на 67-му Каннському кінофестивалі у 2014 році.

Схвальні відгуки від легенд

Багато всесвітньо відомих режисерів вважають “Колір граната” класикою світового кінематографа. Наприклад, той же Мартін Скорсезе назвав цей фільм “кінематографічним досвідом, що лишається поза часом”.

Тим часом, Жан-Люк Годар зазначав, що “фільм може дати вам усе, чого ви могли б побажати”.

Глибокий сенс

Поетичний фільм-притча “Колір граната” розповідає про життя вірменського поета XVIII століття Саята-Нови, від дитинства до смерті. Фільм відображає духовний шлях, мистецькі напрацювання та внутрішні конфлікти, які зробили його головним ліриком своєї епохи. Саят-Нова постає як майстер містифікації, який сам потрапив у свої власні пастки.

У фільмі “Колір граната” одні зі своїх найвидатніших ролей зіграли грузинські й вірменські актори Софіко Чіаурелі, Спартак Багашвілі, Мелкон Алекян та Вілен Галстян. 

Радянська цензура

Цю стрічку кілька раз перемонтовували, через радянських цензорів, які не могли зрозуміти складних алегорій режисера. Внаслідок цього стрічка вийшла в прокат тільки в 1973 році, через чотири роки після зйомок.

Після прокату фільму Параджанова заарештували, а на його захист виступили найвідоміші режисери того часу: Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті й багато інших. 

Вплив фільму на світове мистецтво

Навіть через десятиліття “Колір граната” продовжує надихати молодих творців. Наприклад, у 1995 році співачка Мадонна випустила кліп на пісню “Bedtimestory”, який використовував низку образів із фільму Параджанова.

У 2020 році Леді Гага представила кліп на композицію “911”, що також візуально нагадував “Колір граната” Сергія Параджанова.