Битва за одеяло в умовах війни: чи врятує пошук винних Україну?

Що потрібно робити, коли наступ провалився, у країні закінчуються гроші, а іноземне фінансування заморозили?
На думку керівництва України саме в цей момент потрібно шукати крайніх. Тому спеціальна комісія з’ясовує, чому не підірвали мости в Херсоні минулого року, натякаючи, що в цьому винен особисто Залужний.
Залужний зі свого боку каже, що для такого потрібен прямий наказ глави держави. А його не було.

Ще можна згадати, як Зеленський незадовго до початку всіх запевняв, що війни не буде. Усі занадто звикли, що можуть творити що завгодно, а Росія не реагує.
Утім, усі ці розбірки, хто винен, абсолютно позбавлені сенсу – вони не змінять того факту, що Конгрес США не дав грошей на підтримку України. Плюс, якщо Зеленському буде треба, він просто призначить Залужного цапом-відбувайлом. І при цьому нікого “як насправді” цікавити не буде.
Тим часом, поки Зеленський із Залужним займаються перетягуванням ковдри і з’ясуванням, хто з них більше винен (правильна відповідь: обидва!), солдати ЗСУ продовжують гинути в масовому порядку.
Уже після того, як на рівні Міноборони було оголошено, що ЗСУ переходять до оборони, м’ясні штурми тривають і люди продовжують гинути в безглуздих і безрезультатних атаках. Ніхто інший, як Мосійчук, якого складно звинуватити в роботі на кремль, заявляє, що в спробі захопити якусь лісосмугу завширшки в п’ятсот метрів ЗСУ поклали дві елітні бригади.
При цьому в штабі сперечаються не про те, як краще організувати оборону, а як спробувати форсувати Дніпро в десантній операції. Причому про плани цієї операції знаємо навіть ми, а отже, знають усі, включно з росіянами. Сенсу в такій “раптовій” атаці немає ніякого, вона призведе тільки до нових втрат. Але кого це хвилює? Головне, зобразити імітацію бурхливої діяльності в надії, що західні спонсори дадуть грошей.

Підпишіться на наш Telegram-канал