Безумство продовжується: Україна і невдалий контрнаступ

Відбувається якесь божевілля. Понад три місяці тривав так званий “контрнаступ”. У результаті якого було втрачено величезну кількість техніки, зокрема й західної, десятки тисяч українців загинули, а жодного значущого успіху досягнуто не було.
Це ж не я вигадую, а на форумі “Yes” представники “Вовків да Вінчі” говорили (і багато хто ще), що солдати не розуміють, навіщо це все робиться і що виправдовує такі високі жертви.
І ось, коли вже начебто визнали, що наступ не вдався, коли на рівні Міноборони заявлено, що Україна переходить в оборону (що потрібно було робити ще навесні, не плекаючи жодних ілюзій, а ще краще – восени минулого року), коли тисячі людей видихнули з полегшенням “Нарешті!”. – вони продовжують слати солдатів на м’ясні штурми. На мінні поля і у вогняні мішки. У тих самих місцях, де їх чекають, і в кількостях, явно недостатніх для успіху.
Альберт Ейнштейн говорив, що безумство – це постійно робити одне й те саме, сподіваючись на новий результат.
У ЗСУ було багато танків, багато снарядів і свіжі солдати – не змогли прорвати оборону росіян. Тепер у ЗСУ мало танків, ще менше снарядів і пошарпані та втомлені солдати – з чого хтось узяв, що тепер вийде те, що не виходило раніше?
Найголовніше, зараз навіть американці вже не вимагають, щоб Україна намагалася наступати! Вони кажуть “морозьте ситуацію, інакше буде гірше”.

Замість цього знімаються резерви з інших напрямків фронту і женуться в ті самі дві пастки – під Бахмут і під Работине. Це після того, як генерал Тарнавський заявив, що взяти Токмак найімовірніше не вдасться. Навіщо тоді це все?!
Тут мимоволі почнеш замислюватися, що російські приколи про “Зеленський мстить українцям за Бабин Яр” зовсім не приколи…
Підпишись на наш Telegram-канал